Ім’я Зінаїда

Походження: Зінаїда (грец.) - Народжена Зевсом (у грецькій міфології Зевс - верховне божество); із роду Зевса. Основа імені Зевс має різновиди: зон-, зін-; Зенеїда – дочка Зевса. Ім'я Зінаїда означає божественна; належить Зевсу, т.і. е. Божа; із роду Зевса; народжена Зевсом.

Значення: Яскраве, світле, веселе і сильне ім'я. У ньому звучить внутрішня сила і зосередження, вимогливість і серйозна проникливість. Зінаїда - ім'я зараз дуже рідкісне, років двадцять тому воно зустрічалося частіше.

Іменини: 20 червня, 24 жовтня

Зодіак імені: Скорпіон.

Планета: Плутон.

Колір імені: Зелений, темно-синій, густо-червоний, поєднання синьо-зеленого із чорно-коричневим.

Камінь-талісман: Смарагд.

Рослина: Сосна, хризантема.

Тварина Скорпіон.

Основні риси: Самостверджується.

Тип: Самобутня.

Ім'я і характер: Зінаїда в поведінці дещо зарозуміла, скупіста. Але нічого не шкодує на свою сім'ю, на нові «пір'їнки» для свого сімейного гніздечка. Характер у неї одночасно колючий і прив'язливий: позбутися її доброзичливості іноді зовсім не просто. Зінаїда примхлива і нетерпляча.

Доля: У дитинстві Зіна любить бути першою у всьому, часто свариться з однолітками. Завдає своїм непростим характером багато занепокоєння рідним. У школі прагне бути на увазі у вчителів, підлещується перед старшими. Вчиться добре. Їй подобається, коли її хвалять і ставлять за приклад. З віком з'являється здатність робити зусилля з себе. Вчиться приховувати гострі кути свого характеру. Зінаїда начебто впроваджується в глибину та суть речей. Має неабиякий та вишуканий смак.

Психіка: За складом психіки Зінаїда – лідер. Але, коли треба, вона підкориться чоловікові. Ця жінка з постійним прагненням до першості, як то кажуть, з характером. Завзята і завжди незадоволена душа. Зінаїди з по-батькові Олегівна, Олександрівна, Станіславівна, Карлівна та Семенівна мають складний характер.

Інтуїція: Зінаїда найкраще завжди знає, що робити чоловікові та дітям, як їм слід чинити і що говорити.

Інтелект: Зінаїда має гострий розум. Вона живе більше розумом, аніж серцем.

Моральність: Зінаїда в компанії – «імператриця». У життєвому морі – як риба у воді. Вона рішуча і навіть безшабашна. Не поступиться своїми інтересами, але на підлі вчинки не здатна. А якщо й поскандалить, то по дрібницях і швидко остигає. Вона знає обов'язок кожного перед суспільством, перед собою. І скільки б нещасний намагався забути свої борги, Зінаїда знайде можливість про них нагадати.

Сексуальність: Зінаїда трохи холоднувата, але чоловіки завжди звертають на неї увагу. Вона дурманить їхній розум. Поголос каже, що найбільше чоловіків постраждало саме через Зін. Підвищеною сексуальністю має Зінаїда Миколаївна.

Шлюб: У шлюбі Зінаїда не спокійна і стабільна, особливо спочатку. Потім сім'я поглинає всі її інтереси, вона стає менш товариською, коло її інтересів поступово звужується, хоч у будь-якому віці своєрідність її натури залишається. Чоловікові доводиться погодитися з командирською натурою Зінаїди. Вона управляє всіма фінансами.

Сприятливі спілки: із Володимиром, Захаром, Павлом, Степаном, Юрієм.

Несприятливі спілки: із Дмитром, Денисом, Іваном, Станіславом та Яковом.

Захоплення: Любить усілякі вечірки, танці, дискотеки. Багато уваги приділяє благоустрою квартири. Їй чудово вдається виготовлення домашніх вин та настоянок. Іноді виявляє схильність до випивки.

Поле діяльності: Талановита. Може непогано працювати бухгалтером, продавцем, секретарем. Зінаїда-вчителька відрізняється зайвою прискіпливістю.

Бізнес: Шукає невідоме їй самій. Натура з сильною волею, але цілі ставить собі малозначні, приземлені. Роботу свою знає та цінує, але якщо набридне — кидає без вагань.

Знаменитості: Гіппіус, Дружініна (Вороніна), Кирієнко, Кириллова, Окулова, Славіна.

З історії: Княгиня Зінаїда Олександрівна Волконська (1789-1862) була однією з найпрекрасніших і найрозумніших жінок свого часу. У Петербурзі і за саном, і за багатством чоловіка, розуму і краси займала високе становище при дворі. Таке ж блискуче становище займала вона і за кордоном, особливо в Теплиці та Празі, де імператор Олександр любив бувати у суспільстві. Її цікавили пісні, звичаї, народні легенди. Її постійними співрозмовниками були Жуковський, Пушкін, Вяземський, Баратинський та інших. А. З. Пушкін присвятив Волконській свою поему «Цигани» і називав її «царицею муз та краси». А в її красі було щось фатальне. Молодий поет грудня Веневітінов був закоханий у неї так пристрасно, що помер від цієї любові, прославляючи і благословляючи богиню, що згубила його.